«Молодь мусить хавати іронію»

14 листопада в актовій залі гуманітарного корпусу нашого університету пройшов оригінальний захід під кодовою назвою «ВІП», він же «Вечір іронічної поезії». Нестандартно, різнобічно, іронічно.

Формат проведення вечора – цікавий та оригінальний. Оскільки було багато поетів і кожен з них хотів висловитися, то, щоб не перевантажувати читачів присутністю якогось одного декламатора, зустріч проходила в два кола. «Перше коло – прелюдія, а друге коло – хард».

Традиційно вечір розпочали брати Капранови, які самі себе позиціонували як «украшеніє стола».

Письменники виконали під власний музичний супровід застерігальну пісню з педагогічного репертуару «Літр» у передчутті дня студента. Саме ця «парочка» найчастіше пробігала сценою. Будучи ведучими й одночасно поетами «на розігріві», вони ще й встигали активно рекламувати презентувати збірку поезій з однойменною назвою «Вечір іронічної поезії», яку всі охочі могли погортати, посмакувати, придбати і навіть запастися автографами її численних авторів.

А тепер коротко й іронічно про винуватців вечора. Отож досьє.

Назар Федорак. Лірично. Тихо й скромно жартував, переконуючи всіх, що далі глядачі нічого кращого не побачать, бо буде відбуватися щось геть незрозуміле.. Особливо скромність виявилася в рядках «Я така геніальна річ» з поезії «Автопортрет» .

Сергій Пантюк. 2-ий секретар Спілки письменників. «Нормальна, тиха, спокійна дитина», яка найгучніше, найекспресивніше, з надривом у голосі читала рядки власних поезій. Поет філологічний. Репрезентував цікаві авторські жанри філологічних жартів, віршів-жахливчиків і віршів-філософчиків.

КеляЛикеренко. Іронічно-еротична. Читала те, що було написане ще в студентські роки і відповідно близьке студентам. Після її виступу слухачі зрозуміли, що «кожух» – річ дуже потрібна, а «війна» – справа жіноча.

 Артем Полежака. Епічно. Прочитав «Повернення тарганів», після чого заявив: «… не знаю, про що цей вірш, але нещодавно зрозумів, що всі мої вірші присвячені дівчатам». Потім справді прочитав вірш про «Дівчину з відеофільмів про всякії глупості» і, продовжуючи дівчачу  тематику, «Гопницю». На завершення особливо епічний вірш про дівчат «Вечорами довгими..» взагалі з раптово несподіваним фіналом.

Олександр Ірванець. Очікувано. Появі передувала пісня  Капранових «Про національну гордість» на його слова «Лети, стрімкий Хюндай..». Упевнено зазначив, що саме «молодь мусить хавати іронію». Презентував вірші як римовані («Ода гривні»), так і не в риму («Старий поет молодій поетці»). І на завершення зачитав поезію «Про гонорар» як відповідь на унікальну подію початку письменницької кар’єри нашого Президента.

Михайло Карповий. Присутній віртуально й ментально, оскільки живе в Німеччині, але активно пише українську іронічну поезію. Його твори часто, мандруючи сценою, виконували брати Капранови, особливо всім запам’яталася варіація на тему відомого вірша «Якби мені пташині два крила…».

Алла Костовська

Була бабуся короткозора,
А окулярів чи лінз не хотіла.
Раз не розгледіла світлофора,
А тут вантажівка заторохтіла.
Миттєво вирішилась давня проблема:
Лежить бабуся, а очі – окремо”.
С. Пантюк (вірш-жахливчик)

Початок – це кричаток
Смерть – мовчаток
А скільки поміж тим
Зіпсовано дівчаток…
С.Пантюк (вірш-філософчик)

Чіткачечітка (Чернетка чудотворства)
Чекайте часу чорнихчоток,
Численнихчемнихчиряків...
Чогосьчалапаєтьсячовник,
Чумоючахлихчагарів
Чаруєчеснихчаклунів...
Череньчімхата - чадом чути,
Чернецьчвалаєчебернутий
Чавливимчваломчатунів.
Чумак чорнитьчефірнимчаєм
Чистенькучвертку. Чужина...
Чуднийчебрецьчимдужчухрає
Червонийчобіт чабана.
Чорнило часу - честь числові,
Часничнийчеркчистовиків...
Чернецьчитаєчасословець,
Частуєчаркоючортів...
С.Пантюк (філологічний вірш)