На гостину до Кобзаря

Деталі

5

На гостину до Кобзаря

У листопаді 2017 року студенти-історики ІІІ курсу під керівництвом професора кафедри історії та етнополітики Жиленкової Ірини Миколаївни відвідали Національний музей Тараса Шевченка.

 

Із розповіді екскурсовода ми дізналися, що у 1840-х роках ця будівля спершу була палацом. Її власником був Микола Терещенко, відомий український цукровий магнат і меценат, якому навіть присвоїли звання почесного громадянина Києва. У роки громадянської війни та більшовицької влади цей будинок був експропрійований і став державною власністю. Тільки після звільнення Києва від нацистських загарбників постала потреба відновлення у Києві музею, присвяченого Тарасові Шевченку. У 1949 р. у приміщенні колишнього палацу Терещенка офіційно відкрили Державний літературний музей Тараса Шевченка.

Музей складається з 16-ти залів. Перший зал має назву «На зламі епох». У ньому екскурсовод розповідала про історико-культурну ситуацію в Україні до народження Тараса Григоровича. У цьому залі були представлені портрети українських гетьманів Богдана Хмельницького й Івана Мазепи, очільників гайдамацького повстання Івана Гонти і Максима Залізняка.

У наступному заліми дізналися про дитинство Тараса. Згадали пана Енгельгарда, який переїхавши до м. Вільно, взяв з собою «придатного на кімнатного живописця»Тараса. У цьому місці 15-річний художник створив свої перші картини, серед яких була «Костел св. Анни у Вільно». Коли у Речі Посполитій піднялося повстання під гаслом «За вашу і нашу волю», пан забрав із собою Тараса і переїхав до Санкт-Петербургу, який став знаковим у житті юного художника. Гуляючи одного разу Літнім садом, Шевченко познайомився з Іваном Сошенком, який невдовзі порадив вступити хлопцю до школи Карла Брюллова. Пізніше брюлловська школа відобразилася у техніці виконання картин – переважали яскраві кольори синій та червоний, потяг до змалювання оголених частин людського тіла (проте під час заслання Шевченко відійшов від брюлловської школи, свої картини виконував у чорно-білому кольорі з додаванням сірого, словом, яскравість барв вже не відігравала провідне місце).

З усіх експозицій нас дуже вразили гравюри Тараса Шевченка і розповідь екскурсовода щодо техніки їх виготовлення. Передусім Шевченко був академіком гравірування, до речі, першим у Російській імперії. Після заслання він багато працював із офортами (вид гравюри). А робив він їх наступним чином:

v    на мідній пластині, покритій воском, голками чи різцями видряпується малюнок;

v    дошку опускають у кислотний розчині і у порожні місця на ній кислота вступає у реакцію з міддю і утворює перший шар штрихування;

v    віск злущують, втирають фарбу, потім її змивають з поверхні і вона залишається у видряпаних місцях;

v    підкладають зволожений папір, його разом із пластиною пропускають через спеціальний верстат (щось подібне до пресу), який відбиває на папері зображення з гравюри;

v    особливістю використання цього пресу є відбиття на аркуші паперу зображення з гравюри у зворотному порядку (дзеркальному);

v    під зображенням «Обряду сватання в Україні» поданий Шевченком коментар українською і французькою мовою (коли хлопець зустрічається з дівчиною рік чи два, він має надіслати старостів). Особливості гравірування тексту: передусім художник на папері писав олівцем текст, прикладав дзеркало і дивився на відображення;

v    крім тексту, складність такої роботи полягає у насиченості штрихування: глибина чи колір штрихування залежить від кількості нанесення кислотного розчину на нього. Коли дошку виймав з кислотного розчину, то місця з легким штрихуванням Шевченко заліплював воском.

Отже, незважаючи на те, що матеріал був нам відомий, проте деякі сторони з життя і діяльності Тараса Шевченка були новими і відповідно пізнавальними. Нам дуже сподобалася екскурсія, розповідь екскурсовода, яка не була позбавлена емоційності і звертань до нас, відвідувачів. Заслуговує на увагу й експозиція музею – автентичні рукописи художника, портрети власні й інших персоналій, його замальовки, які згодом ставали картинами. Зрештою, – всі речі, які були пов’язані з життям і творчістю Кобзаря.

Юлія Фастовець,

студентка 303-УІ групи

   

Додаткове меню  

   

Хто на сайті?  

На сайті 20 гостей та відсутні користувачі

   

Всього відвідувань  

4480958
Today
Yesterday
This Week
Last Week
This Month
Last Month
All days
907
899
6146
3462766
19065
44184
4480958

Your IP: 127.0.0.1
Server Time: 2018-10-19 16:15:55
   

Авторизація  

   
© ALLROUNDER

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу
НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Інститут неперевної освіти
Факультети
Фізико-математичний факультет :: Факультет філософської освіти :: Факультет фізичного виховання та спорту :: Інженерно-педагогічний факультет :: Факультет інформатики :: Факультет іноземної філології :: Факультет історичної освіти :: Факультет корекційної педагогіки та психології :: Факультет мистецтв імені Анатолія Авдієвського :: Факультет магістратури, аспіратнути та докторантури :: Факультет природничо-географічної освіти та екології :: Факультет педагогіки та психології :: Факультет політології та права :: Факультет соціально-економічної освіти та управління :: Факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ